
Але, будьте обачні, шановні панове та пані! Маю для вас якусь свою історію, що заставить вас жахнутися, відшукати мене і почати обзивати дурнем. Але, безумовно, я повідомлю її. Може, комусь цікаво буде, споглядаючи на мої закладки та мою життєву ситуацію. Давайте почнемо.
Завдяки одному дому з грошима, я здобула чек за свою роботу. І хоча багато віддавала на ці закладки, я все ж певна, що варто було. Стимул який, їй-богу, це було щось. Так, я знаю, це не найрозумніший варіант, але що ж робити в таких ситуаціях, коли з'являється такий сильний імпульс? Накатитися було щось неймовірне, непередбачуване та неймовірно захоплююче.
Отже, з прямої руки мені дали номерок того самого "джантика", який мав мені доставити цей стимулюючий товар. Через кілька годин відчуття негативу та тривоги поступово змінилися на вже знайоме мені відчуття ейфорії та привороту. Для мене це було як наркотичне засіб до щастя, який відкрив мені двері в інший світ, де проблеми зникали.
З чорного ринку я дізналася про дивовижний гідропон, що мав налаштувати мене на хвилювання. Така комбінація з кокаїном може привести до дивовижних наслідків, і я була готова до цього. Ще знаю, що не можна любити закладки занадто сильно, адже залежність може зруйнувати тебе. Один раз може бути саме тим, що тобі потрібно, але з часом треба буде зупинитися, щоб не втратити себе повністю.
Потім я зустріла парубка, який казав, що може мені здати дуплити. Німецьке слово, яким вони називають приманки. Я погодилася, адже чому б ні? Страшно було, але одночасно це було і цікаво. Він нашвидкоруч вийшов і через деякий час повернувся зі спійманим товаром. Це було відчуття справжньої перемоги, почуття надії на краще, але і пізнання небезпеки нової сторони життя.
Знакомий порекомендував мені їхати на море відпочити в палатках. "Якщо накачаний та пройнятий стимулюючими речовинами можеш насолодитися моментом, тоді відпочинок у палатках на березі моря - просто неймовірний. Ти маєш спробувати це минулого літа," - він говорив.
А я згодилася. Морський бриз, зорі на небі, затишні палатки та відсутність буденних клопотів - все це стало реальністю для мене. Я відчувала себе позбавленою проблем, пустощів та болію. Відчуття ейфорії, яке мене охопило, було настільки міцним, що я навіть забула про своє минуле.
Що є ще неймовірнішим, гідропон та кокаїн робили мене відкритою для нових знайомств. У цих молодих людей теж була своя історія, свої цілі та своє спілкування. Ми почали обговорювати про наші закладки, про те, які вони можуть бути стимулюючі для нас. Були моменти, коли ми чули один одного, розуміли і підтримували. Таке спілкування було неймовірно важливим для мене.
Я знаю, що це був не найкращий шлях, але життя передається пульсуючими емоціями. Кожен із нас мириться з власними відомостями та діями, і я була готова приймати його насолоди. Хоча добре я все ж розуміла, що воно може бути шкідливим та небезпечним.
Але хай це буде попередженням для вас, друзі! Не занурюйтесь у світ наркотиків, не впускайте своє життя в небезпеку. Краще використовувати свої стимули для досягнення великих речей, для відкриття нових горизонтів. Втім, кожен має вибрати свій шлях.
Отже, моє подорожжя в море було короткотривалим, але неймовірно яскравим. Я багато чого зрозуміла в цьому шаленому всесвіті наркотиків та стимулів. Та, можливо, тепер моє внутрішнє світло загасне без вживання, але пам’ять про те, що було, залишиться.
Йоу, чувааак! Сегодня вам расскажу
вот такую историю... Кароче,
в жизни произошло что-то дичайшее! Я решил
зарядиться энергетиком, купив темную закладку, а именно —
кокаина!
Фу, братан, это был глубокий погруженьчик в мир наркот!
Дело было так: я рофлил с друзьями и даже уже пониал свою джантиковую закладку. Но потом меня,
как зомби, влепило в кассу.
Аппарат в зубы, как вампир, и пыщь! В жилу пошел этот порошок, а меня —
ломало...
Пока я так шмарался, между делом встретил я
продавца наркотиков. Видел, что у него мулька с
эфедроном была. Решил по рофльнуть и сказал: «Ё, кум, а мне поника надо!». А он, как понял, что я даже денег не имею, в ответ: «Да отдохни ты, лох!».
Но меня это не смутило. Вдохнул я силу внутреннего дерза —
и пошел дальше! Мне надоело быть обычным, и я решил: «Щас всех обалдею! Я стану ВАМПИРОМ!».
Но как? Да, все банально — съем крысу!
Следующей ночью было принято решение. Я пошел на поиски своей первой жертвы. Прошагался по улицам, будто человек с тупой мулькой на лице, ища жизнь после смерти. И вот,
под одной вонючей мусоркой, я увидел её —
Крысу!
Тише воды, ниже травы, подкрался я к ней. Заметила меня, но уже было поздно —
кусь! Я её съел, словно наркоман сносит мозги себе джантиками.
Ощутил я адский проклён во рту, словно дьявол засыпал туда свои раскаленные угли. Но зато теперь я — вампир!
Теперь ты меня знаешь как крутого вампа! Насмешил я всех друзей своих, рассказывая им этот сумасшедший рассказ. Они не поверили и долго ржали. «Чо ты, братан,
химишь?!», — говорили они мне в ответ.
А я ведь серьезно! Живу я теперь в своем мрачном андеграунде, развлекаясь,
как настоящий реальный вамп, братан! Блудный, темный,
экстремальный городской вамп! Люди меня боятся и
не знают, чем я могу быть опасен. Жизнь после смерти — это же
жисть!
В общем, ребятки, давайте подытожим. Если хочешь стать вампиром, не покупайте таких закладок, не ходите с аппаратами, а лучше
отдохните с друзьями и пошутите со здоровым мозгом. И помните:
наркотики никогда не будут круче жизни самой!
Stay clean, stay alive!